Мін`юст приховує від ЗМІ інформацію про корупціонерів

Портал ЧЕТВЕРТА ВЛАДА спробував отримати інформацію про те, хто і коли вчиняв корупційні правопорушення на Рівненщині. Мін`юст не задовільнив запит.

Журналісти порталу надіслали запит до Мін`юсту, щоб отримати інформацію про корупціонерів, яких притягнуто до відповідальності.

«Незважаючи на обгрунтування, право на доступ до інформації не задовільнили. За підписом замміністра Юстиції Ігора Бондарчука надійшла відповідь, у якій розписано порядок отримання інформації з «реєстру корупціонерів». Така відписка не є задоволенням запиту. В той же час там не вказано, що у запиті відмовлено. Чому ж у міністерстві Павла Петренка приховують інформацію?», – цікавляться журналісти.

Про правомірність такої відмови ЧЕТВЕРТА ВЛАДА запитала у фахівця. Медіа-юрист Інституту розвитку регіональної преси Олександр Бурмагін каже, що відповідь Мін`юсту з її обгрунтуванням протиправно обмежує право на отримання інформації щодо осіб, які вчинили корупційні правопорушення:

 – Посилання мінюсту на ч.1 ст.21 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», як на підставу для відмови є некоректною. Адже, в ній йдеться про надання інформації у спеціальних випадках. Зазначена норма не стосується надання інформації з реєстру на запити фізичних або юридичних осіб.

– Так само є безпідставним посилання розпорядника на те, що надати інформацію неможливо через відсутність «технічної можливості реєстру», оскільки такої підстави для відмови у запиті Законом про доступ до публічної інформації не передбачено. Має значення – є така інформація у володінні розпорядника, чи немає. Якщо є і вона відкрита – зобов`язаний надати. А про відкритість запитуваної інформації прямо зазначено у ч.4 ст.21 антикорупційного закону:«Зазначені відомості не належать до конфіденційної інформації про особу та не можуть бути обмежені в доступі». Серед цих відомостей:

1) прізвище, ім’я, по батькові;

2) місце роботи, посада на час вчинення корупційного правопорушення;

3) склад корупційного правопорушення;

4) вид покарання (стягнення);

5) спосіб вчинення дисциплінарного проступку;

6) вид дисциплінарного стягнення.

– Отже, інформація про регіон, в якому працює або працював правопорушник у розпорядника є. Відсилання ж Міністерством юстиції України запитувача до самостійного пошуку в реєстрі прямо порушує Закон України «Про доступ до публічної інформації». В ч.2 ст.22 даного закону прямо зазначено: «Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації».